21
листопада українці відзначають День Гідності та Свободи. Саме у цю дату розпочалися
дві революції: Помаранчева революція (2004 року) та Революція Гідності (2013
року). Сьогодні 9-А клас (класний керівник Гудзовата І. Б.) спільно з бібліотекарями організували на провели виховний захід "Святий Майдан добро гартує", щоб віддати шану мужності патріотів, які у листопаді 2013 р. – лютому 2014 р. постали на захист
демократичних цінностей, прав і свобод людини й громадянина, національних
інтересів нашої держави та її європейського вибору.
Учні та учениці 9-А, Б класів здійснили зустріч із актуальною книгою "Євромайдан: звичайні герої". Це збірка розповідей про звичайних і водночас неймовірних
людей, які створили революцію 2013-2014 років, котрі в доленосну для себе
годину вирішили діяти. Кожна оповідь має декілька значень. Для самого героя
нерідко це сповідь, можливість висловити пережите ще комусь, полегшення пам’яті
від важких спогадів. Для нащадків це історія. Тут усього
потрошку: долання меж і страхів, шалена любов до Батьківщини, рішучість діяти,
бажання залишити наступним поколінням єдину та квітучу Україну, переосмислення буття й
відкриття нового себе, сміливість відстоювати свободу, перемога над байдужістю,
буденні дива.
Болецький Ярослав, Рига Тарас, Ворона Антон та Цвіль Артем озвучили історію 23-річного студента Олександра з Кропивницького, що постраждав у результаті трагічних подій на Майдані у лютому 2014 року. Хлопець зазнав кульового поранення від професійного снайпера та став свідком загибелі людей, що перебували поруч. Ризикуючи своїм життям, юнак разом з товаришами виступив за свободу!
"Безпосередня передача добра" – це свідчення Марії Назарової, преставниці громадської організації "Мобільні бригади медиків Майдану "Білі янголи". Її спогади про події, що відбувалися у січні 2014 року зачитали Бабій Вікторія та Васильчишин Марія. Присутніх вразили сміливість та завзяття цієї сімнадцятирічної дівчинки, яка подорослішала й стала безстрашною, стійкою, упевненою в собі. Адже "червоний хрест" на одязі медиків не був повноцінним захистом усупереч усім нормам міжнародного права. Вони так само йшли, як і представники самооборони, майже під кулі, свідомо... Але йшли, бо були там потрібні.
Мандрик Віталіна та Микитин Владислава розказали про Тамару Сухенко, що в переламний у житті країни момент готувала та привозила на Майдан їжу, купувала одяг, взуття, ковдри та ліки, дрова для обігріву активістів. З особливим натхненням жінка брала участь у роботі бібліотеки Майдану в Українському домі. Також була волонтеркою на посаді чергового "гарячої лінії" у "Євромайдан SOS".
Беженар Леся та Корнага Софія озвучили розповідь досвідченої юристки Ірини Панченко про становлення у Фейсбуці групи "Допомога постраждалим у Києві", яка була організована після побиття 19-го січня. Дана команда збирала інформацію про постраждалих, організовувала їхній догляд, забезпечувала додатковими грошима. Це представлялося як запорука їхньої безпеки та вияв шани від українського народу.
Заключним був виступ "Лист сину", написаний Володимиром Погорілим, керівником психологічної служби Майдану. Його зачитали Сагайдак Артем та Цюшок Назарій. 18-го лютого почався штурм Майдану. У Будинку профспілок медики надавали допомогу неймовірній кількості поранених, але після того як зазирнеш "смерті в очі", прокидається сміливість, навіть відчайдушність. Українці довели це рішучою боротьбою, сумлінною працею, єдністю перед обличчям
ворога.
Книга Наталі Гук «Євромайдан: звичайні герої»
присвячується кожному патріоту, який брав участь у доленосних подіях і
продовжує виявляти активну громадянську позицію. Жоден із них не називав себе
героєм, як і мільйони людей, які воювали, обороняли, лікували, чергували,
готували, забезпечували, заспокоювали, надихали, втішали, доставляли, знімали,
писали, сповіщали, виготовляли, підтримували, голодували. Низький їм уклін!
Усім, хто зробив реальною революцію, ближчими мрії про вільну Україну.
